-
1 узяти
1) взять; (что-либо подаваемое, а также в сочетаниях с абстрактными сущ.) приня́ть; (увести, увезти, унести с собой) захвати́ть, прихвати́тьузя́ти до се́рця — приня́ть к се́рдцу
узя́ти до ува́ги — приня́ть во внима́ние (в соображе́ние, в расчёт), уче́сть
узя́ти ж і те — ( вводное словосочетание) и то сказа́ть, опя́ть же
узя́ти за взіре́ць — взя́ть (приня́ть), за образе́ц, взя́ть в приме́р
узя́ти за жарт — приня́ть в шу́тку
узя́ти за живе́ — заде́ть за живо́е
узя́ти кого́ за дружи́ну (за жі́нку, за се́бе) — взять кого в жёны, жени́ться на ком
узя́ти на ду́мку — нача́ть (стать) ду́мать
узя́ти на́мір — реши́ть; наду́мать; возыме́ть наме́рение; наме́риться, вознаме́риться
узя́ти на ро́зум — намота́ть [себе́] на ус
узя́ти під су́мнів що — взять под сомне́ние что, подве́ргнуть сомне́нию что, усомни́ться в чём
узя́ти собі́ в го́лову що — наду́мать что
узя́ти собі́ за пра́вило — взять (положи́ть) себе́ за пра́вило, положи́ть себе́ пра́вилом
2) (в сочетаниях с сущ., обозначающими состояние, чувство) охвати́ть, взять; ( сильнее об отрицательном) одоле́ть, разобра́ть; часто переводится также глаголом стать с заменой сущ. соответствующим наречием и винительного п. дательнымузя́ти зло на (про́ти) ко́го — разозли́ться на кого́
3) ( с инфинитивом) нача́ть, стать; ( об активном действии) взя́ться, приня́ться4) диал. наде́тьузя́ти під козиро́к — взять (сде́лать) под козырёк
-
2 взять
пабраць; узяць* * *совер. в разн. знач. узяць(охватить — о чувствах ещё) агарнуць, ахапіць, апанавацьвзять в солдаты уст.
— узяць у салдаты— узяў (агарнуў, ахапіў, апанаваў) страх— якраз, як дзве кроплі вады— дабраць розуму, зразумець— каб яго (яе, іх) чорт узяў! -
3 свой
свій (ж. своя́, с. своє́)брать, взять \свой оё — бра́ти, узя́ти своє́; ( добиваться цели) добива́тися, доби́тися свого́
всё \свой оё да \свой оё тверди́т — усе́ своє́ї та своє́ї співа́є, усе́ своє́ та своє́ пра́вить (грубо: торо́чить, товче́)
идти́ \свой е́й доро́гой — іти́ своє́ю доро́гою (свої́м шля́хом)
кла́няйся \свой и́м — ( родственникам) віта́й свої́х, кла́няйся свої́м
крича́ть не \свой и́м го́лосом — несамови́то (не свої́м го́лосом) крича́ти; на пуп крича́ти
по \свой ему́ обыкнове́нию — свої́м зви́чаєм
рассказа́ть \свой и́ми слова́ми — розповісти́ свої́ми слова́ми
сам не \свой ой — сам не при собі; як (мов, яки́йсь) не сві́й
\свой и́х не узна́ешь — свої́х не впізна́єш
сказа́ть \свой оё сло́во — сказа́ти своє́ сло́во
умере́ть не \свой е́й сме́ртью — поме́рти (уме́рти) не своє́ю сме́ртю
-
4 счёт
1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нкубез \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку
брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)
быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку
в \счётт чего́ — в раху́нок чого́
де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять
знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам
ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)
не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися
пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м
потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́
сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку
\счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́
\счётт игры́ — -2
3 — спорт. раху́нок гри - 2:3
\счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях
\счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́
2) ( документ) раху́нок, -нказаплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок
относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́
получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку
предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́
принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе
т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику
сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)
3)\счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків
\счётт — ед. раху́нок, -нку
свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)
4)\счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки
поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м
свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким
что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!
5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нокжить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)
за \счётт чего́ — за раху́нок чого́
обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших
содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)
быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)
в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
на э́тот \счётт — щодо цьо́го
поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́
э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється
-
5 ламачына
ламачына, -ы ж.1. Обломок дерева.І толькі тады, калі спатыкнулася на ламачыну трэці раз і ледзь-ледзь не ўпала, Ліда пайшла спакайней, тулячы дачушку да задыханых, усхваляваных грудзей. Брыль. Ён (стары) сядзіць перад ачахлым вогнішчам на ламачыне: у ватоўцы, босы, па костачкі ў прысаку. Карамазаў.2. разм. Поломанная, испорченная вещь.Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > ламачына
-
6 и
союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).* * *III союзо. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)
1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) таА́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика
в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р
оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и
наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок
2) усилит. і, та й; иIII част. усилит.как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти
і, й, та йIV межд.а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́
е, і; (для выражения несогласия, возражения) ети, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!
-
7 и
і* * *I союз і, дынас трое — отец, мать и я
— нас тры душы — бацька, маці і (ды) яи вы, и я, и они
— і вы, і я, і яныи рад вас видеть, но не могу
— і рад вас бачыць, але не магу— я абяцаў прыехаць — і прыехаўII частица усил. і III межд. прост. э, нумы простились, и лошади поскакали
— мы развіталіся, і коні паскакаліи, мой милый!
— э (ну), мой дарагі (мой любы)!
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Белорусский
- Русский
- Украинский